висадити

Значення в інших словниках

1. висадити — ви́садити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. висадити — див. висаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висадити — Ує, 3-я ос. одн., недок., висадити, -ить, док. 1. нарк. Вживається на позначення стану, коли замість очікуваної насолоди від прийнятого наркотику виникають паніка та страх. ◇ Висаджувати на ізмєну. ... Словник сучасного українського сленгу
4. висадити — як (мов, мо́вби і т. ін.) хто на сто ко́ней ви́садив кого. Хто-небудь перебуває у піднесеному настрої. Учителька радісними очима дивилася Оксані вслід. Верталася потім у клас, мовби її хто на сто коней висадив!.. (Олена Пчілка). Фразеологічний словник української мови
5. висадити — ВИЛА́МУВАТИ (про двері, вікно тощо — натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь), ВИВА́ЛЮВАТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ВИПИРА́ТИ, ВИБИВА́ТИ, ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. шибку); ВИВА́ЖУВАТИ, ВИВАЖА́ТИ (про двері). — Док. Словник синонімів української мови
6. висадити — Ви́садити, -джу, -диш, -дять; ви́сади, -діть і ви́садь, -дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. висадити — ВИ́САДИТИ див. виса́джувати. Словник української мови в 11 томах
8. висадити — Висаджувати, -джую, -єш сов. в. висадити, -джу, -диш, гл. 1) Высаживать, высадить. 2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму. Стор. МПр. 145. 3) Поднимать, поднять; поднявъ сажать, посадить на что-либо. Словник української мови Грінченка