1. Словник української мови Грінченка

вислий

Ви́слий, -а, -е

Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ. Валковск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вислий — -а, -е, діал. Навислий, звислий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вислий — ВИ́СЛИЙ, а, е, розм. Навислий, звислий, обвислий. З-під сивих, вислих, як острішки, брів грають завзяті й уперті очі (М. Стельмах); Перший почав скрипаль – середнього віку селянин з чорними вислими вусами на худому обличчі (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. вислий — Ви́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вислий — ВИ́СЛИЙ, а, е, діал. Навислий, звислий. З-під сивих, вислих, як острішки, брів грають завзяті й уперті очі (Стельмах, Хліб., 1959, 227). Словник української мови в 11 томах