виспінути
Ви́спінути, -спіну, -неш
гл. = виспіти 2. Кажу йому: не виспінеш туди. Так ні, таки пробі: виспіну ще! та й сидить, базікає, — ну й загаявся. Новомоск. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Ви́спінути, -спіну, -неш
гл. = виспіти 2. Кажу йому: не виспінеш туди. Так ні, таки пробі: виспіну ще! та й сидить, базікає, — ну й загаявся. Новомоск. у.