виспівувати
Виспівувати, -вую, -єш
сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл.
1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. МВ. ІІ. 11. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51.
2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну. МВ. ІІ. 12.
3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. Млак. 92.
4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Левиц. І. 35. Вона наче мою долю виспівує. Г. Барв. 393.
5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває.
6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив. Стор. І. 94.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виспівувати — виспі́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виспівувати — [виесп’івуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- виспівувати — -ую, -уєш, недок., виспівати, -аю, -аєш, док. 1》 тільки недок., неперех.Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно; співати. 2》 перех. Співати що-небудь. 3》 тільки недок., неперех. Співати гарно, довго (про птахів). 4》 тільки недок., неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виспівувати — ВИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СПІВАТИ, аю, аєш, док. 1. тільки недок. Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно. Та сам собі у бур'яні, Щоб не почув хто, не побачив, Виспівую та плачу (Т. Словник української мови у 20 томах
- виспівувати — див. співати; щебетати Словник синонімів Вусика
- виспівувати — СПІВА́ТИ (виконувати голосом пісню, якийсь музичний твір); ВИСПІ́ВУВАТИ, РОЗСПІ́ВУВАТИ розм. (співати старанно, довго, натхненно); ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВИВО́ДИТИ (перев. Словник синонімів української мови
- виспівувати — ВИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СПІВАТИ, аю, аєш, док. 1. тільки недок., неперех. Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно; співати. Та сам собі у бур’яні, Щоб не почув хто, не побачив, Виспівую та плачу (Шевч. Словник української мови в 11 томах