виспівувати

виспі́вувати

[виесп’івуватие]

-уйу, -уйеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виспівувати — виспі́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виспівувати — -ую, -уєш, недок., виспівати, -аю, -аєш, док. 1》 тільки недок., неперех.Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно; співати. 2》 перех. Співати що-небудь. 3》 тільки недок., неперех. Співати гарно, довго (про птахів). 4》 тільки недок., неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виспівувати — ВИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СПІВАТИ, аю, аєш, док. 1. тільки недок. Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно. Та сам собі у бур'яні, Щоб не почув хто, не побачив, Виспівую та плачу (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. виспівувати — див. співати; щебетати Словник синонімів Вусика
  5. виспівувати — СПІВА́ТИ (виконувати голосом пісню, якийсь музичний твір); ВИСПІ́ВУВАТИ, РОЗСПІ́ВУВАТИ розм. (співати старанно, довго, натхненно); ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВИВО́ДИТИ (перев. Словник синонімів української мови
  6. виспівувати — ВИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СПІВАТИ, аю, аєш, док. 1. тільки недок., неперех. Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно; співати. Та сам собі у бур’яні, Щоб не почув хто, не побачив, Виспівую та плачу (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. виспівувати — Виспівувати, -вую, -єш сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл. 1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. МВ. ІІ. 11. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Добывать, добыть пѣніемъ. Словник української мови Грінченка