виспівувати

виспі́вувати

-ую, -уєш, недок., виспівати, -аю, -аєш, док.

1》 тільки недок., неперех.Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно; співати.

2》 перех. Співати що-небудь.

3》 тільки недок., неперех. Співати гарно, довго (про птахів).

4》 тільки недок., неперех., перен. Видавати тонкі, протяжні звуки за певної дії (про інструменти і т. ін.).

5》 неперех. Проводити певний час у співах, співаючи.

6》 тільки док., перех., розм. Добути співами.

7》 тільки док., перех. Довго співаючи, втратити голос, здатність співати.

8》 перех. Розповідати про що-небудь у пісні, передавати щось у мелодії; оспівувати.

|| Виливати, передавати піснею яке-небудь почуття.

|| Вихваляти, прославляти.

9》 перех. і неперех., перен., розм. Говорити багато і довго, твердячи що-небудь.

|| тільки док. Розповісти щось, зізнатися в чомусь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виспівувати — виспі́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виспівувати — [виесп’івуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. виспівувати — ВИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СПІВАТИ, аю, аєш, док. 1. тільки недок. Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно. Та сам собі у бур'яні, Щоб не почув хто, не побачив, Виспівую та плачу (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. виспівувати — див. співати; щебетати Словник синонімів Вусика
  5. виспівувати — СПІВА́ТИ (виконувати голосом пісню, якийсь музичний твір); ВИСПІ́ВУВАТИ, РОЗСПІ́ВУВАТИ розм. (співати старанно, довго, натхненно); ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВИВО́ДИТИ (перев. Словник синонімів української мови
  6. виспівувати — ВИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СПІВАТИ, аю, аєш, док. 1. тільки недок., неперех. Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно; співати. Та сам собі у бур’яні, Щоб не почув хто, не побачив, Виспівую та плачу (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. виспівувати — Виспівувати, -вую, -єш сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл. 1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. МВ. ІІ. 11. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Добывать, добыть пѣніемъ. Словник української мови Грінченка