вистрелювати
Вистрелювати, -люю, -єш
сов. в. вистрелити, -лю, -лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. І. 72.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вистрелювати — вистре́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вистрелювати — див. вистрілювати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вистрелювати — ВИСТРЕ́ЛЮВАТИ див. вистрі́лювати¹. Словник української мови у 20 томах
- вистрелювати — ВИСТРЕ́ЛЮВАТИ див. вистрі́лювати¹. Словник української мови в 11 томах