вистреляти

Ви́стреляти, -ляю, -єш

гл. Перестрѣлять. Вистреляймо їх, вражих синів. ЗОЮР. I. 243.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистреляти — ви́стреляти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вистреляти — див. вистрілювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистреляти — ВИ́СТРЕЛЯТИ див. вистрі́лювати². Словник української мови у 20 томах
  4. вистреляти — ВИ́СТРЕЛЯТИ див. вистрі́лювати². Словник української мови в 11 томах