вистреляти
Ви́стреляти, -ляю, -єш
гл. Перестрѣлять. Вистреляймо їх, вражих синів. ЗОЮР. I. 243.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вистреляти — ви́стреляти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- вистреляти — див. вистрілювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вистреляти — ВИ́СТРЕЛЯТИ див. вистрі́лювати². Словник української мови у 20 томах
- вистреляти — ВИ́СТРЕЛЯТИ див. вистрі́лювати². Словник української мови в 11 томах