1. Словник української мови Грінченка

виторочувати

Виторочувати, -чую, -єш

сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл.

1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани) Желех.

2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю. Вх. Лем. 398.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виторочувати — виторо́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виторочувати — -ую, -уєш, недок., виторочити, -чу, -чиш, док., перех. Висмикувати нитки з тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виторочувати — ВИТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТОРОЧИТИ, чу, чиш, док., що. Висмикувати нитки з тканини. Матеріал для вишивання традиційний – канва, кольорові нитки, які майстриня виторочує із хусток (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. виторочувати — ВИТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТОРОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Висмикувати нитки з тканини. Словник української мови в 11 томах