1. Словник української мови Грінченка

виторочити

Ви́торочити

см. виторочувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виторочити — Ви́торочити: — викласти, з'ясувати [5;7] Словник з творів Івана Франка
  2. виторочити — ви́торочити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виторочити — див. виторочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виторочити — ВИ́ТОРОЧИТИ див. виторо́чувати. Словник української мови у 20 томах
  5. виторочити — ВИ́ТОРОЧИТИ див. виторо́чувати. Словник української мови в 11 томах