виторочити
ви́торочити
див. виторочувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виторочити — Ви́торочити: — викласти, з'ясувати [5;7] Словник з творів Івана Франка
- виторочити — ви́торочити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виторочити — ВИ́ТОРОЧИТИ див. виторо́чувати. Словник української мови у 20 томах
- виторочити — ВИ́ТОРОЧИТИ див. виторо́чувати. Словник української мови в 11 томах
- виторочити — Ви́торочити см. виторочувати. Словник української мови Грінченка