виторочити
ВИ́ТОРОЧИТИ див. виторо́чувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виторочити — Ви́торочити: — викласти, з'ясувати [5;7] Словник з творів Івана Франка
- виторочити — ви́торочити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виторочити — див. виторочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виторочити — ВИ́ТОРОЧИТИ див. виторо́чувати. Словник української мови в 11 томах
- виторочити — Ви́торочити см. виторочувати. Словник української мови Грінченка