1. Словник української мови Грінченка

вихання

Виха́ння, -ня

с. Маханіе, размахиваніе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихання — виха́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вихання — -я, с., розм. Дія за знач. вихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихання — ВИХА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. виха́ти і виха́тися. – А вже ті вихання головою та станом... – почав отець Тарасій (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. вихання — ВИХА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. виха́ти. — А вже ті вихання головою та станом… — почав отець Тарасій (Н.-Лев., III, 1956, 372). Словник української мови в 11 томах