1. Словник української мови Грінченка

вихитрувати

Ви́хитрувати, -трую, -єш

гл. Добыть хитростью. Левиц. І.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихитрувати — ви́хитрувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вихитрувати — -ую, -уєш, док., перех. і неперех. Дістати, добути що-небудь або домогтися чогось хитрощами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихитрувати — ВИ́ХИТРУВАТИ див. вихи́трювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вихитрувати — ВИ́ХИТРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і неперех. Дістати, добути що-небудь або домогтися чогось хитрощами. — Ну, — каже, — хлопче, дякуй своїй матері, що так мудро вихитрувала: тепер ти єси визволений від смерті, не можу-бо я тобі того лиха заподіяти... Словник української мови в 11 томах