вичитати

Ви́читати

см. вичитувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичитати — ви́читати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вичитати — [вичиетатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. вичитати — див. вичитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вичитати — ВИ́ЧИТАТИ див. вичи́тувати. Словник української мови у 20 томах
  5. вичитати — чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) моли́тву кому і без додатка. Дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось. (Храпко:) А то все що на шармака воно (добро) доводиться (дістається), нетруджена копійка до рук доходить!... Фразеологічний словник української мови
  6. вичитати — ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕДАГУВА́ТИ, ВИЧИ́ТУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм. (у тексті). — Док. Словник синонімів української мови
  7. вичитати — ВИ́ЧИТАТИ див. вичи́тувати. Словник української мови в 11 томах