вичитувати

Вичитувати, -тую, -єш

сов. в. вичитати, -таю, -єш, гл.

1) Читать, прочесть. Ходив прохати дяка псалтирю вичитувать. МВ. (О. 1862. І. 92). І ще багацько.... звідтіль (з книги) він вичитував. Грин. І. 289.

2) Произносить, произнести при чтеніи. Як його вичитувать треба? О. 1862. І. 69.

3) Выговаривать, выговорить. Ну, що як би їй оце почт вичитувати, як вона знущалася над нами? Г. Барв. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичитувати — вичи́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вичитувати — ВИЧИТУВАТИ – ВІДЧИТУВАТИ У значенні "робити зауваження комусь, повчати когось" тотожні. Вичитувати, -ую, -уєш (кому), розм. Вона йому вичитувала, вона його сповідала (М. Літературне слововживання
  3. вичитувати — [виечитуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. вичитувати — -ую, -уєш, недок., вичитати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Читати протягом певного часу (перев. вголос). Вичитувати [свої] години — проводити всі заплановані уроки або лекції (у школі, вищому навчальному закладі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вичитувати — ВИЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЧИТАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Читати протягом певного часу (перев. уголос). Мов учора було: батько з моїми братами молоточками постукують, а той [сусід] вголос “Тараса Бульбу” вичитує (С. Словник української мови у 20 томах
  6. вичитувати — див. дорікати; лаяти Словник синонімів Вусика
  7. вичитувати — чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) моли́тву кому і без додатка. Дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось. (Храпко:) А то все що на шармака воно (добро) доводиться (дістається), нетруджена копійка до рук доходить!... Фразеологічний словник української мови
  8. вичитувати — ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕДАГУВА́ТИ, ВИЧИ́ТУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм. (у тексті). — Док. Словник синонімів української мови
  9. вичитувати — ВИЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЧИТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Читати протягом певного часу (перев. уголос). Мов учора було: батько з моїми братами молоточками постукують, а той [сусід] вголос "Тараса Бульбу" вичитує (Вас. Словник української мови в 11 томах