1. Словник української мови Грінченка

вичищати

Вичищати, -щаю, -єш

сов. в. вичистити, -щу, -стиш, гл. Чистить, вычистить. От криничка і каже: «Вичисти мене, дівонько, то колись води нап'єшся». Рудч. Ск. II. 64.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичищати — вичища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вичищати — -аю, -аєш, недок., вичистити, -чищу, -чистиш, док., перех. 1》 Робити чистим що-небудь, видаляючи, викидаючи гній, болото і т. ін. || Робити чистим, знімаючи пил, бруд щіткою, ганчіркою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичищати — ВИЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЧИСТИТИ, чищу, чистиш, док. 1. що. Робити чистим що-небудь, видаляючи, викидаючи гній, болото і т. ін. Терешко кинув вичищати загороду й довго дивився вслід хазяїнові (Г. Епік); Вона взялася ретельно вичищати стійла (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вичищати — див. чистити Словник синонімів Вусика
  5. вичищати — КАСТРУВА́ТИ (видаляти статеві залози у тварин, людей, органи розмноження в рослин), ВИХОЛО́ЩУВАТИ, ХОЛОСТИ́ТИ, СКОПИ́ТИ, ОСКОПЛЯ́ТИ, ВИЧИЩА́ТИ, ЧИ́СТИТИ, ВИКЛАДА́ТИ розм., ВАЛАША́ТИ діал.; КАПЛУ́НИТИ (півнів). — Док. Словник синонімів української мови
  6. вичищати — ВИЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЧИСТИТИ, чищу, чистиш, док., перех. 1. Робити чистим що-небудь, видаляючи, викидаючи гній, болото і т. ін. До Іскрова й Андрія підійшов Кузьма Савченко. Він з людьми вичищав ставок (Бойч. Словник української мови в 11 томах