вичищати

ВИЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЧИСТИТИ, чищу, чистиш, док.

1. що. Робити чистим що-небудь, видаляючи, викидаючи гній, болото і т. ін.

Терешко кинув вичищати загороду й довго дивився вслід хазяїнові (Г. Епік);

Вона взялася ретельно вичищати стійла (М. Руденко);

Помили [молодиці] вікна, вичистили двір, вимели доріжки в садку (І. Нечуй-Левицький);

// кого, що. Робити чистим, знімаючи пил, бруд щіткою, ганчіркою і т. ін.

Як на мене, то цілісінький би день чистив коней. Було, нікому не дам і одного коня вичистить (О. Стороженко);

Старанно зав'язавши галстук, Каргат вичистив піджак, не зоставивши на ньому жодної порошинки (Ю. Шовкопляс);

// що. Натирати ваксою чи іншою маззю взуття, надаючи блиску.

Отже, Юрко матиме свої черевики на перший сніг. Він вичистить їх чорним “шварцем” (П. Козланюк);

// що. Робити чистим, шкребучи або натираючи поверхню і знімаючи плями, бруд (про металеві й дерев'яні предмети).

Уранці схопивсь Олексій рано, вичистив свого ківера (П. Куліш);

// кого, що. Викидати, видаляти.

Павло мовчки узяв вила і заходився добросовісно вичищати із корівника гній (Григорій Тютюнник);

Півник нагодував і півня, і порося, і Реп'яха, і взявся за коней. Вичісував їм гриви і хвости, вичищав кошлаті бабки (Ю. Логвин).

2. що, перен., розм. Обкрадаючи, спорожняти що-небудь.

– На Третій авеню обчищав у перехожих кишені, – замість нього відповів полісмен, котрий і привів кишенькового злодія в суд. – На ходу вичищає! Маг і фокусник! (В. Чемерис);

– Щось-то казав [Тимоха], що й батькову скриню вичистив... Мабуть, зовсім обікрав та і втік від нього? (Г. Квітка-Основ'яненко).

3. кого, що, перен., розм. Позбавлятися кого-, чого-небудь небажаного.

[Гуральський:] Щоби вичистити повіт, нам замало арештувати 10 чи 20 сільських парубчаків або міських робітників. Цим ми не вб'ємо їхнього руху (Мирослав Ірчан);

– Для чого комісія? Для чого обслідування? – спитав зблідлий за ніч Іван Іванович, безсило сідаючи в крісло. – Ну, скажіть мені, для чого? – А хіба вам не ясно? Мабуть, хочуть когось вичистити (М. Хвильовий);

Не можна без болю читати листа Д. Яворницького до його приятеля О. Коваленка: “Так, друже мій, Олексо Васильовичу, мене зовсім вичистили з музею... Настрій у мене надзвичайно тяжкий. Боюсь сам за себе” (з наук. літ.).

4. кого, розм. Видаляти сім'яні залози у тварин; каструвати.

Вчора у кума вичищали кабанчиків, бідні поросята верещали так, що чули всі сусіди (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичищати — вичища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вичищати — -аю, -аєш, недок., вичистити, -чищу, -чистиш, док., перех. 1》 Робити чистим що-небудь, видаляючи, викидаючи гній, болото і т. ін. || Робити чистим, знімаючи пил, бруд щіткою, ганчіркою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичищати — див. чистити Словник синонімів Вусика
  4. вичищати — КАСТРУВА́ТИ (видаляти статеві залози у тварин, людей, органи розмноження в рослин), ВИХОЛО́ЩУВАТИ, ХОЛОСТИ́ТИ, СКОПИ́ТИ, ОСКОПЛЯ́ТИ, ВИЧИЩА́ТИ, ЧИ́СТИТИ, ВИКЛАДА́ТИ розм., ВАЛАША́ТИ діал.; КАПЛУ́НИТИ (півнів). — Док. Словник синонімів української мови
  5. вичищати — ВИЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЧИСТИТИ, чищу, чистиш, док., перех. 1. Робити чистим що-небудь, видаляючи, викидаючи гній, болото і т. ін. До Іскрова й Андрія підійшов Кузьма Савченко. Він з людьми вичищав ставок (Бойч. Словник української мови в 11 томах
  6. вичищати — Вичищати, -щаю, -єш сов. в. вичистити, -щу, -стиш, гл. Чистить, вычистить. От криничка і каже: «Вичисти мене, дівонько, то колись води нап'єшся». Рудч. Ск. II. 64. Словник української мови Грінченка