1. Словник української мови Грінченка

вишіптувати

Вишіптувати, -тую, -єш

сов. в. вишептати, -пчу, -чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишіптувати — виші́птувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вишіптувати — -ую, -уєш, недок., вишептати, -пчу, -пчеш, док., перех. і неперех., розм. 1》 Пошепки говорити, висловлювати, розповідати що-небудь. 2》 заст. Лікувати шептанням, замовлянням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишіптувати — ВИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШЕПТАТИ, пчу, пчеш, док., що і без прям. дод., розм. 1. Пошепки говорити, висловлювати, розповідати що-небудь. – Що це? – ледь вишіптує Юрко з перестраху (П. Козланюк); – А відки се має бути лист? – спитала вона. Словник української мови у 20 томах
  4. вишіптувати — див. шептати Словник синонімів Вусика
  5. вишіптувати — ЗАМОВЛЯ́ТИ етн. (за народними віруваннями — виліковувати хвороби, заліковувати рани за допомогою замовляння, чаклування), ПРИМОВЛЯ́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ, ЗМОВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  6. вишіптувати — ВИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШЕПТАТИ, пчу, пчеш, док., перех. і неперех., розм. 1. Пошепки говорити, висловлювати, розповідати що-небудь. — Що це? — ледь вишіптує Юрко з перестраху (Козл., Ю. Крук, 1950, 70); — А відки се має бути лист?... Словник української мови в 11 томах