вишіптувати
ВИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШЕПТАТИ, пчу, пчеш, док., перех. і неперех., розм.
1. Пошепки говорити, висловлювати, розповідати що-небудь.
— Що це? — ледь вишіптує Юрко з перестраху (Козл., Ю. Крук, 1950, 70);
— А відки се має бути лист? — спитала вона. — Місцевий, — ледве вишептала я, закриваючи лице хусткою (Фр., III, 1950, 103);
Вночі таткове ліжко мусить бути поряд з Дарчиним, щоб можна вишептати, витрясти з наболілої душі всі болі й сумніви (Вільде, Б’є восьма, 1945, 159).
2. заст. Лікувати шептанням, замовлянням.
Довго знахурка вишіптувала і над Хведором, і над воском, і над водою (Мирний, III, 1954, 58);
Кликали бабу. Вишіптувала "з ручок і ніжок", виливала переполох (Вас., Незібр. тв., 1941, 163);
[Вареник:] Бабу Репиху покличте, щоб злизала або вишептала! (Кроп., II, 1958, 203).
Значення в інших словниках
- вишіптувати — виші́птувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- вишіптувати — -ую, -уєш, недок., вишептати, -пчу, -пчеш, док., перех. і неперех., розм. 1》 Пошепки говорити, висловлювати, розповідати що-небудь. 2》 заст. Лікувати шептанням, замовлянням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишіптувати — ВИШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШЕПТАТИ, пчу, пчеш, док., що і без прям. дод., розм. 1. Пошепки говорити, висловлювати, розповідати що-небудь. – Що це? – ледь вишіптує Юрко з перестраху (П. Козланюк); – А відки се має бути лист? – спитала вона. Словник української мови у 20 томах
- вишіптувати — див. шептати Словник синонімів Вусика
- вишіптувати — ЗАМОВЛЯ́ТИ етн. (за народними віруваннями — виліковувати хвороби, заліковувати рани за допомогою замовляння, чаклування), ПРИМОВЛЯ́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ, ЗМОВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
- вишіптувати — Вишіптувати, -тую, -єш сов. в. вишептати, -пчу, -чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587. Словник української мови Грінченка