1. Словник української мови Грінченка

вияснити

Ви́яснити, -ся

см. виясняти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вияснити — ви́яснити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вияснити — [вийасниетие] -с(‘)н'у, -ниеш; нак. -ние, -с(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. вияснити — див. виясняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вияснити — ВИ́ЯСНИТИ див. виясня́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. вияснити — ви́яснити зробити чітким, зрозумілим; пояснити (ср, ст): Капітан команди делікатно вияснив йому, в чому справа, і Клим перестав грати. Стан команди в табелі зразу покращав (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. вияснити — З'ЯСО́ВУВАТИ (досліджуючи, робити ясним, зрозумілим), ВИЯСНЯ́ТИ, ВИЯ́СНЮВАТИ, ПРОЯСНЯ́ТИ, ПРОЯ́СНЮВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ. — Док.: з'ясува́ти, ви́яснити, проясни́ти, ви́світлити. Словник синонімів української мови
  7. вияснити — Ви́яснити, ви́ясню, -ниш, -нять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вияснити — ВИ́ЯСНИТИ див. виясня́ти. Словник української мови в 11 томах