1. Словник української мови Грінченка

виясняти

Виясняти, -няю, -єш

сов. в. вияснити, -ню, -ниш, гл.

1) Выяснять, выяснить, разъяснять, разъяснить, пояснять, пояснить.

2) Вычищать, вычистить; сдѣлать свѣтлымъ, блестящимъ. Вияснила п'ятака. Мнж. 97. Виясни добре стремена та й їздь тоді верхи. Черк. у. Візьми мітлу та мети, виясни хорошенько місяць: бач, як насупило. Шевч. 297.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виясняти — виясня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виясняти — -яю, -яєш, вияснювати, -юю, -юєш, недок., вияснити, -ню, -ниш, док. 1》 перех.Робити ясним, яскравим. 2》 безос. Те саме, що вияснятися 3). 3》 перех. Робити що-небудь ясним, зрозумілим; з'ясовувати. 4》 перех., діал. Пояснювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виясняти — ВИЯСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВИЯ́СНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЯСНИТИ, ню, ниш, док. 1. що. Робити ясним, яскравим. Марта вийняла з кофти шпильку, вияснила ґнотика в каганці, що почав притухати (В. Кучер); // Робити чистим, вичищати до блиску. Словник української мови у 20 томах
  4. виясняти — див. розгодинюватися Словник синонімів Вусика
  5. виясняти — З'ЯСО́ВУВАТИ (досліджуючи, робити ясним, зрозумілим), ВИЯСНЯ́ТИ, ВИЯ́СНЮВАТИ, ПРОЯСНЯ́ТИ, ПРОЯ́СНЮВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ. — Док.: з'ясува́ти, ви́яснити, проясни́ти, ви́світлити. Словник синонімів української мови
  6. виясняти — ВИЯСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВИЯ́СНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЯСНИТИ, ню, ниш, док. 1. перех. Робити ясним, яскравим. Марта вийняла з кофти шпильку, вияснила гнотика в каганці, що почав притухати (Кучер, Чорноморці, 1956, 223); // Робити чистим... Словник української мови в 11 томах