1. Словник української мови Грінченка

виємно

Виємно

нар. Исключительно. Левиц. І.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виємно — виє́мно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. виємно — присл., заст. Винятково. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виємно — ВИ́ЄМНО, присл., заст. Винятково. У Білiй Церкві є педагогiчнi курси, де вчаться на сiльських учителiв дiти виємно наших селян (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. виємно — ВИЄ́МНО, присл., заст. Винятково. Словник української мови в 11 томах