1. Словник української мови у 20 томах

виємно

ВИ́ЄМНО, присл., заст.

Винятково.

У Білiй Церкві є педагогiчнi курси, де вчаться на сiльських учителiв дiти виємно наших селян (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виємно — виє́мно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. виємно — присл., заст. Винятково. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виємно — ВИЄ́МНО, присл., заст. Винятково. Словник української мови в 11 томах
  4. виємно — Виємно нар. Исключительно. Левиц. І. Словник української мови Грінченка