вогничок
Вогничок, -чка
м. ум. отъ вогонь.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вогничок — во́гничок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вогничок — огничок, -чка, ч. Зменш.-пестл. до вогник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вогничок — ВО́ГНИЧОК, чка, ч. Зменш. до во́гник. Червоний вогничок світився біля цифри 9, а табло під стелею кабіни висвітлювало – вони вже проминули сьомий поверх (А. Словник української мови у 20 томах
- вогничок — ВО́ГНИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до во́гник. Невеликим вогничком кліпає каганець (Стельмах, На.. землі, 1949, 48). Словник української мови в 11 томах