вогничок
ВО́ГНИЧОК, чка, ч.
Зменш. до во́гник.
Червоний вогничок світився біля цифри 9, а табло під стелею кабіни висвітлювало – вони вже проминули сьомий поверх (А. Кокотюха);
В'ється, фуркоче джмелем над долівкою веретено, невеликим вогничком кліпає каганець, і глухуватий чіткий голос Дмитра віддаляється (М. Стельмах);
Випливає човен. Перед ним блимають маленькі вогнички: це водяні дитинчата вказують путь (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вогничок — во́гничок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вогничок — огничок, -чка, ч. Зменш.-пестл. до вогник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вогничок — ВО́ГНИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до во́гник. Невеликим вогничком кліпає каганець (Стельмах, На.. землі, 1949, 48). Словник української мови в 11 томах
- вогничок — Вогничок, -чка м. ум. отъ вогонь. Словник української мови Грінченка