вогнисько
ВО́ГНИ́СЬКО, а, с.
Те саме, що во́гнище 1.
Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич);
Богдарка .. коло вогниська вже заходилась. Вогонь з іскри малої пробудила, котлик наставила, зілля-ненависник з тисовим деревом варить (Н. Королева);
Мов жарини того вогниська, .. спогади ці і зогрівають, і печуть мене (М. Бажан);
Щоб вогонь і зовсім поборов мор, усяку нечисть, що засіла в тілі, кинь у воду вугілля з огниська і дай напитися тої водиці слабому, усю і всяку хворість зніме (Д. Міщенко);
Незабаром знялося таке вогнисько, що люди мусили втікати з пагорба (І. Білик);
Хтось сидів біля огниська,а воно високо палахкотіло, кладучи на землю червоне коло (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вогнисько — во́гни́сько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вогнисько — огнисько, -а, с. Збільш. до вогонь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вогнисько — ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). Словник синонімів української мови
- вогнисько — ВО́ГНИ́СЬКО, а, с., розм., рідко. Те саме, що во́гнище 1. Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Крот., Сини.., 1948, 279). Словник української мови в 11 томах