1. Словник української мови Грінченка

водяний

Водяний, -а, -е

1) Водяной. Водяний млин. — на губка. раст. Spongia fluviatilis. ЗЮЗО. І. 137. — кропива. раст. Lycopus exaltatus. ЗЮЗО. І. 166. — м'ята. раст. Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128. — жеруха. раст. Cardamine amara L. ЗЮЗО. I. 115. — ний мак. раст. a) Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. L 129. б) Nymphaea alba L. ЗЮЗО. I. 129. — ні оріхи. раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139. — ний укріп. раст. Oenthe Phenandrium. — щавель. раст. Rumex Hydrolapathum L. ЗЮЗО. I. 134. — хрущ. насѣк. водяной жукъ, Hydrophilus picens. Вх. Пч. I. 6.

2) Водянистый. Водяні вишні.

3) Водный, воднистый, богатый водой. На водяному місці стоїть село: усе там гарно роде. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водяний — во́дяний прикметник багатий на воду водя́ний прикметник водянистий; багатоводний водяни́й 1 прикметник пов'язаний з водою водяни́й 2 іменник чоловічого роду, істота водяник — злий дух, що живе в річках та озерах рідко Орфографічний словник української мови
  2. водяний — I в`одяний-а, -е. 1》 Те саме, що водявий 1); водянистий. 2》 Багатий на воду; багатоводний. II водян`ий-а, -е. 1》 Стос. до води (у 1, 2 знач.); водний. Водяне опалення — спосіб обігрівання приміщення гарячою водою, що циркулює по трубах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. водяний — ВОДЯНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до води (у 1, 2 знач.); водний. Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. водяний — див. мокрий Словник синонімів Вусика
  5. водяний — ВОДЯНИ́СТИЙ (який містить у собі багато води), ВОДЯНИ́Й, ВО́ДЯВИЙ. Все небо трепеще спалахами світла.. Спалахне й вихопить з темряви контури хмар водянистих, розбухлих дощем (О. Гончар); Виноград був чудовий на смак, але водявий (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
  6. водяний — Водяни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. водяний — ВОДЯ́НИЙ, а, е. 1. Те саме, що водя́вий 1; водянистий. Тут робота на горах важка, а харчею бував не тривний житній, а вівсяний хліб та водяна картопля (Н.-Лев., II, 1956, 403). 2. Багатий на воду; багатоводний. Словник української мови в 11 томах