воживо
Воживо, -ва
с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились. Мкр. Г. 32.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воживо — -а, с., діал. Проведення кудись людини. Великий тлумачний словник сучасної мови