воживо
во́живо
-а, с., діал.
Проведення кудись людини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воживо — Воживо, -ва с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились. Мкр. Г. 32. Словник української мови Грінченка