вожжина

вожжи́на

-и, ж., діал.

Віжка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вожжина — вожжи́на іменник жіночого роду віжка діал. Орфографічний словник української мови
  2. вожжина — ВОЖЖИ́НА, и, ж., діал. Віжка. Карпо смикнув вожжину – і покірна шкапина потюпала (Панас Мирний); Василь Іванович торкав вожжиною коняку й рушав до сусіднього колгоспу (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  3. вожжина — ВОЖЖИ́НА, и, ж., діал. Віжка. Карпа смикнув вожжину — і покірна шкапина потюпала (Мирний, III, 1954, 105); Потім Василь Іванович торкав вожжиною коняку й рушав до сусіднього колгоспу (Ю. Янов., II, 1958, 278). Словник української мови в 11 томах