1. Словник української мови Грінченка

возовий

Возовий, -а, -е

1) Телѣжный. Возове колесо.

2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових. Мет.

3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали. АД. ІІ. 21.

4) шлях возовий. Проѣзжая дорога. Канев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. возовий — возови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. возовий — -а, -е. 1》 Прикм. до віз I 1). 2》 Який ходить у возі; запряжний. 3》 Стос. до перевезення вантажу на возах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. возовий — ВОЗОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до віз 1. З-під возових коліс коріння плига (П. Грабовський); Одного разу спитав [Іван], що коштує простий віз і селянська свитка, аршин полотна простого, відро дьогтю чистого й возового (Б. Левін); // Признач. для їзди возом. Словник української мови у 20 томах
  4. возовий — Возови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. возовий — ВОЗОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до віз¹ 1. З-під возових коліс коріння плига (Граб., І, 1959, 205); // Признач. для їзди возом. Він постановив собі йти його [лісу] краєм, границею між нивами і толокою, доки не надибле якоїсь возової дороги... Словник української мови в 11 томах