1. Словник української мови Грінченка

воловий

Воловий, -а, -е

Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Ном. № 5604. Треба мені волового воза. Мил. 95. волове око, очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б) насѣк. Hipparchia Hyperanthus. Вх. Пч. І. 6. в) также волові очі. раст. полевая астра, Aster amellus. воловий язик. раст. собачій корень. a) Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Cynoglossum officinale. ЗЮЗО. І. 120. в) Symphytum officinale L. ЗЮЗО. I. 138.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воловий — во́ловий прикметник від: во́ло воло́вий прикметник від: віл Орфографічний словник української мови
  2. воловий — I вол`овий-а, -е. 1》 Прикм. до віл. || Який складається з волів. Волове стадо. || У якого впрягають волів. || Пригот. з м'яса вола. || Вигот. із жил вола. 2》 перен. Надзвичайно міцний, сильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воловий — ВО́ЛОВИЙ, а, е, рідко. Прикм. до во́ло. У вогнищах волової ендемії застосовують малі дози йоду (з наук.-попул. літ.). ВОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Те саме, що воля́чий 1. В сінях у .. котлі варили [столяри] карук із волових жил (І. Словник української мови у 20 томах
  4. воловий — воловий: ◊ пу́цька волова → пуцька Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. воловий — ВОЛЯ́ЧИЙ, ВОЛО́ВИЙ. Волячі роги; Волова шкура. Словник синонімів української мови
  6. воловий — ВО́ЛОВИЙ, а, е. Прикм. до во́ло. ВОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до віл. Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би (Номис, 1864, № 12437); В сінях у .. котлі варили [столярі] карук із волових жил (Фр. Словник української мови в 11 томах