воловий

ВОЛЯ́ЧИЙ, ВОЛО́ВИЙ. Волячі роги; Волова шкура.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воловий — во́ловий прикметник від: во́ло воло́вий прикметник від: віл Орфографічний словник української мови
  2. воловий — I вол`овий-а, -е. 1》 Прикм. до віл. || Який складається з волів. Волове стадо. || У якого впрягають волів. || Пригот. з м'яса вола. || Вигот. із жил вола. 2》 перен. Надзвичайно міцний, сильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воловий — ВО́ЛОВИЙ, а, е, рідко. Прикм. до во́ло. У вогнищах волової ендемії застосовують малі дози йоду (з наук.-попул. літ.). ВОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Те саме, що воля́чий 1. В сінях у .. котлі варили [столяри] карук із волових жил (І. Словник української мови у 20 томах
  4. воловий — воловий: ◊ пу́цька волова → пуцька Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. воловий — ВО́ЛОВИЙ, а, е. Прикм. до во́ло. ВОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до віл. Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би (Номис, 1864, № 12437); В сінях у .. котлі варили [столярі] карук із волових жил (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. воловий — Воловий, -а, -е Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Ном. № 5604. Треба мені волового воза. Мил. 95. волове око, очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б) насѣк. Hipparchia Hyperanthus. Вх. Пч. І. Словник української мови Грінченка