1. Словник української мови Грінченка

воловід

Воловід

м.

1) — воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17.

2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. ІІІ. 600.

3) — вода. Волокрадъ. ум. воловодик. Ой на волики воловодиш, а на коники пута. Мет.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воловід — Волові́д: — міцна мотузка [16] волові́д: веревка, которую надѣвается волу на рога, чтобы его весть [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. воловід — волові́д іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  3. воловід — -вода, ч., діал. Налигач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. воловід — Налигач Словник чужослів Павло Штепа
  5. воловід — ВОЛОВІ́Д, во́да, ч. 1. діал. Налигач. – А тепер на тобі отеє в руку! – Я взяв. То був мотуз чи воловід якийсь, не знаю (І. Франко); Сильний віл, моя доню, зриває воловід... (О. Словник української мови у 20 томах
  6. воловід — Волові́д, -во́да; -во́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. воловід — ВОЛОВІ́Д, во́да, ч., діал. Налигач. — А тепер на тобі отеє в руку! — Я взяв. То був мотуз чи воловід якийсь, не знаю (Фр., І, 1955, 72). Словник української мови в 11 томах