ворухливий

Значення в інших словниках

1. ворухливий — ворухли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. ворухливий — ВОРУШКИЙ див. РУХЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
3. ворухливий — -а, -е, розм. Те саме, що рухливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ворухливий — ВОРУХЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що рухли́вий 2. Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (О. Копиленко); Маленькою ворухливою цяткою маячив над станцією прапор! (І. Словник української мови у 20 томах
5. ворухливий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
6. ворухливий — РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови
7. ворухливий — ВОРУХЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що рухли́вий. Низько у небі стримить.. пізній місяць.. Через його спотикаються хмаринки,.. ворухливі, як рибки (Вас., II, 1959, 263); Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (Коп., Вибр., 1953, 244). Словник української мови в 11 томах