1. Словник української мови Грінченка

воскувати

Воскува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Вощить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воскувати — воскува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. воскувати — -ую, -уєш, недок., перех. Натирати, намазувати або просочувати що-небудь воском. Воскувати підлогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воскувати — ВОСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Натирати, намащувати або просочувати що-небудь воском; вощити. Сидів [Митро] коло лави проти вікна, обклався старим шкураттям, воскував нитки на дратву і бісився, як пес (В. Стефаник); Підлоги миємо.. Словник української мови у 20 томах
  4. воскувати — Воскува́ти, -ку́ю, -ку́єш; воску́й, -ку́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. воскувати — ВОСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Натирати, намазувати або просочувати що-небудь воском. Воскувати підлогу. Словник української мови в 11 томах