1. Словник української мови Грінченка

вівчарити

Вівчарити, -рю, -виш

гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівчарити — вівча́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вівчарити — -рю, -риш і вівчарювати, -юю, -юєш, недок. Доглядати, пасти вівці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вівчарити — ВІВЧА́РИТИ, рю, риш, ВІВЧАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Доглядати, пасти вівці. Ти вівчариш в полонині, пасеш вівці білі (з коломийки); То можна вік цілий жити і не бачити тої краси, не зазнати тих величних вражень сили, що їх зазнаєш, ось так вівчарюючи (А. Словник української мови у 20 томах
  4. вівчарити — ПАСТУ́ШИТИ (бути за пастуха), ПАСТУХУВА́ТИ, ЧЕРЕДНИКУВА́ТИ (перев. при великій рогатій худобі); ВІВЧА́РИТИ, ВІВЧАРЮВА́ТИ, ЧАБАНУВА́ТИ, ЧАБА́НИТИ рідше (при вівцях). — Ми разом пастушили в полонині (М. Словник синонімів української мови
  5. вівчарити — ВІВЧА́РИТИ, рю, риш і ВІВЧАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Доглядати, пасти вівці. Щонайкраща Чорногорська полонина вислизнула з бідняцьких рук, і то саме тоді, коли Юра був на верхах; він і всі товариші зареклися вівчарити тут (Круш., Буденний хліб.. Словник української мови в 11 томах