1. Словник української мови Грінченка

відв'язувати

Відв'язувати, -зую, -єш

сов. в. відв'язати, -жу, -жеш, гл. Отвязывать, отвязать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відв'язувати — відв'я́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відв'язувати — ВІДВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВ'ЯЗА́ТИ, яжу́, я́жеш, док. 1. що. Розв'язуючи, відокремлювати від прив'язі що-небудь прив'язане. Словник української мови у 20 томах
  3. відв'язувати — ВІДВ'Я́ЗУВАТИ (розв'язуючи, відокремлювати від прив'язі що-небудь прив'язане), ВІДПИНА́ТИ, СПУСКА́ТИ, ВІДДАВА́ТИ (якір, швартові, вітрила). — Док.: відв'яза́ти, відіп'я́ти, відп'ясти́, відіпну́ти, спусти́ти, відда́ти. Словник синонімів української мови