відгородитися
Відгороджуватися, -джуюся, -єшся
сов. в. відгородитися, -джуся, -дишся, гл. Отгораживаться, отгородиться.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгородитися — відгороди́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відгородитися — див. відгороджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгородитися — ВІДГОРОДИ́ТИСЯ див. відгоро́джуватися. Словник української мови у 20 томах
- відгородитися — ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ (відокремлюватися від чогось), ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ. — Док.: відмежува́тися, відділи́тися, відгороди́тися. Вілла "Урсула" з її мешканцями ніби жила своїм.. життям, відмежувавшись від подій (Н. Рибак); Потоком лиш.. Словник синонімів української мови
- відгородитися — ВІДГОРОДИ́ТИСЯ див. відгоро́джуватися. Словник української мови в 11 томах