відгородитися
ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ (відокремлюватися від чогось), ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ. — Док.: відмежува́тися, відділи́тися, відгороди́тися. Вілла "Урсула" з її мешканцями ніби жила своїм.. життям, відмежувавшись від подій (Н. Рибак); Потоком лиш.. відділяються одно від одного сих два села (Г. Хоткевич); Від степу відгородився він кам'яним муром (Н. Рибак).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгородитися — відгороди́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відгородитися — див. відгороджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгородитися — ВІДГОРОДИ́ТИСЯ див. відгоро́джуватися. Словник української мови у 20 томах
- відгородитися — ВІДГОРОДИ́ТИСЯ див. відгоро́джуватися. Словник української мови в 11 томах
- відгородитися — Відгороджуватися, -джуюся, -єшся сов. в. відгородитися, -джуся, -дишся, гл. Отгораживаться, отгородиться. Словник української мови Грінченка