відгородитися

ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ (відокремлюватися від чогось), ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ. — Док.: відмежува́тися, відділи́тися, відгороди́тися. Вілла "Урсула" з її мешканцями ніби жила своїм.. життям, відмежувавшись від подій (Н. Рибак); Потоком лиш.. відділяються одно від одного сих два села (Г. Хоткевич); Від степу відгородився він кам'яним муром (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгородитися — відгороди́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відгородитися — див. відгороджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгородитися — ВІДГОРОДИ́ТИСЯ див. відгоро́джуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. відгородитися — ВІДГОРОДИ́ТИСЯ див. відгоро́джуватися. Словник української мови в 11 томах
  5. відгородитися — Відгороджуватися, -джуюся, -єшся сов. в. відгородитися, -джуся, -дишся, гл. Отгораживаться, отгородиться. Словник української мови Грінченка