1. Словник української мови Грінченка

віддавати

Віддавати, -даю, -єш

сов, в. віддати, -дам, -даси, гл.

1) Отдавать, отдать. А син старець та свого не вживає, та все його хортам віддаває. Чуб. І. 173. Взяв той собака буханець та й віддав вовкові. Рудч. Ск. І. 9. віддати богові душу. Умереть. Закричав дід дивними голосами та й Богу душу віддав. Чуб. І. 156. — хвалу. Воздать хвалу, восхвалить. Хвалу Богові оддав. МВ. І. 16. — на добридень. Пожелать добраго дня. І добридень мені оддала. Левиц. І. 14. — поклін. Поклониться. Матері Божій поклін оддавши. Чуб. I. 160.

2) Выдавать, выдать замужъ. Тоді дівку віддавай, коли люде трапляються. Ном. № 5928. Як будуть тебе, моя мила, за иншого віддавати, пиши листи на папері, давай мені знати. Мет. 60.

3) Передавать, передать, выражать, выразить.

4) Протягивать, протянуть голосомъ при концѣ пѣсни, при чемъ дѣлается рулада отъ высокаго къ низкому на октаву. У нас так завше: яку б пісню не співала, то усе віддає. Любеч.

5) Теплѣть, потеплѣть. Уранці було холодно, а вдень трохи оддало. Конст. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддавати — (давати назад взяте) повертати, вертати, (при пострілі з вогнепальної зброї) відбивати, відштовхувати. Словник синонімів Полюги
  2. віддавати — віддава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. віддавати — (борг) повертати; (добром) віддячувати, відплачувати; (листи) давати, передавати, доручати; (життя) жертвувати; (в науку) посилати, призначати; (заміж) видавати; (ціну) платити; (риси) відтворювати; (пусткою) відгонити, нагадувати... Словник синонімів Караванського
  4. віддавати — -даю, -даєш, недок., віддати, -дам, -даси, док. 1》 перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). Віддавати (віддати) Богові (Богу) душу — умирати, гинути. 2》 перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє середовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. віддавати — ВІДДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ВІДДА́ТИ, да́м, даси́, док. 1. кого, що. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). Словник української мови у 20 томах
  6. віддавати — див. пахнути; розплачуватися Словник синонімів Вусика
  7. віддавати — віддава́ти / відда́ти нале́жне кому, чому. Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Фразеологічний словник української мови
  8. віддавати — ВИТРАЧА́ТИ (тратити час, сили тощо на що-небудь), ВИТРА́ЧУВАТИ, ВИКОРИСТО́ВУВАТИ, ВІДДАВА́ТИ, ДІВА́ТИ. — Док.: ви́тратити, ви́користати, відда́ти, ді́ти, поді́ти. Я не стану витрачати дорогоцінної крихти часу на зайве (Ю. Словник синонімів української мови
  9. віддавати — Віддава́ти, віддаю́, віддає́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. віддавати — ВІДДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ВІДДА́ТИ, да́м, даси́, док. 1. перех. Повертати назад взяте (позичене, дане, привласнене, належне). Словник української мови в 11 томах