1. Словник синонімів Караванського

віддавати

(борг) повертати; (добром) віддячувати, відплачувати; (листи) давати, передавати, доручати; (життя) жертвувати; (в науку) посилати, призначати; (заміж) видавати; (ціну) платити; (риси) відтворювати; (пусткою) відгонити, нагадувати що; (світло) відсвічувати, (звук) відлунювати; (якір) МОР. відв'язувати, попускати, послабляти; (- мороз) слабнути.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддавати — (давати назад взяте) повертати, вертати, (при пострілі з вогнепальної зброї) відбивати, відштовхувати. Словник синонімів Полюги
  2. віддавати — віддава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. віддавати — -даю, -даєш, недок., віддати, -дам, -даси, док. 1》 перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). Віддавати (віддати) Богові (Богу) душу — умирати, гинути. 2》 перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє середовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. віддавати — ВІДДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ВІДДА́ТИ, да́м, даси́, док. 1. кого, що. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). Словник української мови у 20 томах
  5. віддавати — див. пахнути; розплачуватися Словник синонімів Вусика
  6. віддавати — віддава́ти / відда́ти нале́жне кому, чому. Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Фразеологічний словник української мови
  7. віддавати — ВИТРАЧА́ТИ (тратити час, сили тощо на що-небудь), ВИТРА́ЧУВАТИ, ВИКОРИСТО́ВУВАТИ, ВІДДАВА́ТИ, ДІВА́ТИ. — Док.: ви́тратити, ви́користати, відда́ти, ді́ти, поді́ти. Я не стану витрачати дорогоцінної крихти часу на зайве (Ю. Словник синонімів української мови
  8. віддавати — Віддава́ти, віддаю́, віддає́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. віддавати — ВІДДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ВІДДА́ТИ, да́м, даси́, док. 1. перех. Повертати назад взяте (позичене, дане, привласнене, належне). Словник української мови в 11 томах
  10. віддавати — Віддавати, -даю, -єш сов, в. віддати, -дам, -даси, гл. 1) Отдавать, отдать. А син старець та свого не вживає, та все його хортам віддаває. Чуб. І. 173. Взяв той собака буханець та й віддав вовкові. Рудч. Ск. І. 9. віддати богові душу. Умереть. Словник української мови Грінченка