1. Словник української мови Грінченка

віддаляти

Віддаля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. віддалити, -лю, -лиш, гл. Отдалять, отдалить, удалять, удалить. Бог віку прибавив, а від смерти оддалив. Ном. № 13920.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддаляти — віддаля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віддаляти — -яю, -яєш, віддалювати, -юю, -юєш, недок., віддалити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Переміщати, відстороняти на певну віддаль від кого-, чого-небудь. 2》 Відтягати виконання й здійснення чого-небудь на пізніший строк. || перен. Усувати. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддаляти — ВІДДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВІДДА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док. 1. кого, що. Переміщати, відстороняти на певну віддаль від кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. віддаляти — ВІДДАЛЯ́ТИ (переміщати на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДПИХА́ТИ (пхаючи); РОЗВО́ДИТИ (одне від одного). — Док.: віддали́ти, відсторони́ти, відіпхну́ти, розвести́. Завбудинку.. Словник синонімів української мови
  5. віддаляти — ВІДДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВІДДА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. 1. Переміщати, відстороняти на певну віддаль від кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах