1. Словник української мови Грінченка

віддирати

Віддирати, -раю, -єш

сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл.

1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. Харьк.

2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддирати — віддира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віддирати — -аю, -аєш, недок., віддерти і відідрати, віддеру, віддереш, док., перех. 1》 Відривати, відділяти частину чогось або те, що приклеєне, прикріплене до чого-небудь. || розм. Силоміць віднімати, відводити того, хто вчепився в що-небудь, або його руки, пальці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддирати — ВІДДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДДЕ́РТИ, ВІДІДРА́ТИ, віддеру́, віддере́ш, док., кого, що. Відривати, відділяти частину чогось або те, що приклеєне, прикріплене до чого-небудь. Устриці віддирають під водою від скель (О. Словник української мови у 20 томах
  4. віддирати — ТАНЦЮВА́ТИ (виконувати танець), ГАРЦЮВА́ТИ розм., ГОПЦЮВА́ТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГО́ПАТИ розм.; СКАКА́ТИ розм., СТРИБА́ТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. (підстрибуючи); ЧЕСА́ТИ розм., КРЕСА́ТИ розм., САДИ́ТИ розм., ШКВА́РИТИ розм., ВИТИНА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. віддирати — Віддира́ти, -дира́ю, -дира́єш; відде́рти, віддеру́, віддере́ш; відде́р, -де́рла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. віддирати — ВІДДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДДЕ́РТИ і ВІДІДРА́ТИ, віддеру́, віддере́ш, док., перех. 1. Відривати, відділяти частину чогось або те, що приклеєне, прикріплене до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах