віддирати
ВІДДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДДЕ́РТИ, ВІДІДРА́ТИ, віддеру́, віддере́ш, док., кого, що.
Відривати, відділяти частину чогось або те, що приклеєне, прикріплене до чого-небудь.
Устриці віддирають під водою від скель (О. Донченко);
Андрій навпомацки віддирає шматок газети, скручує грубу цигарку й закурює... (І. Багряний);
– Ти оддер шматок моєї одежі (І. Нечуй-Левицький);
Галченя гляне на мене, віддере довгий тонкий шматочок і швидко ковтне (О. Копиленко);
// розм. Силоміць віднімати, відводити того, хто вчепився в що-небудь, або його руки, пальці.
Чужий дядько віддер його руки від полудрабка (П. Панч).
◇ (1) Віддира́ти гопака́ – завзято, енергійно танцювати.
Кобзар вшкварив, а козаки – Аж Хортиця гнеться – Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Т. Шевченко);
Четверо чи п'ятеро парубків, підплигуючи скільки духу вверх, оддирали гопака (Г. Хоткевич);
Вихором мчали по колу танцюристи, пускаючи по вітру чуприни і віддираючи веселого буйного гопака (З. Тулуб).
Значення в інших словниках
- віддирати — віддира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- віддирати — -аю, -аєш, недок., віддерти і відідрати, віддеру, віддереш, док., перех. 1》 Відривати, відділяти частину чогось або те, що приклеєне, прикріплене до чого-небудь. || розм. Силоміць віднімати, відводити того, хто вчепився в що-небудь, або його руки, пальці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддирати — ТАНЦЮВА́ТИ (виконувати танець), ГАРЦЮВА́ТИ розм., ГОПЦЮВА́ТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГО́ПАТИ розм.; СКАКА́ТИ розм., СТРИБА́ТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. (підстрибуючи); ЧЕСА́ТИ розм., КРЕСА́ТИ розм., САДИ́ТИ розм., ШКВА́РИТИ розм., ВИТИНА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- віддирати — Віддира́ти, -дира́ю, -дира́єш; відде́рти, віддеру́, віддере́ш; відде́р, -де́рла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віддирати — ВІДДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДДЕ́РТИ і ВІДІДРА́ТИ, віддеру́, віддере́ш, док., перех. 1. Відривати, відділяти частину чогось або те, що приклеєне, прикріплене до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- віддирати — Віддирати, -раю, -єш сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. Харьк. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають. Шевч. Словник української мови Грінченка