віддиратися
ВІДДИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДДЕ́РТИСЯ, ВІДІДРА́ТИСЯ, віддере́ться, док.
1. Відокремлюватися від чого-небудь унаслідок ривка, смикання.
Раптом комір віддерся і залишився у мене в руці (із журн.);
* Образно. Ввечері все тіло у неї розламувалося, а ноги так набрякали, що ледве віддиралися від долівки (З. Тулуб).
2. тільки недок. Пас. до віддира́ти;
// безос.
Щоб люлька була чорна, до пластмаси домішувалася палена гума, для цього віддиралося від галоші шматок гуми, палилося її, а кіптяву збиралося на шкло (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віддиратися — віддира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- віддиратися — -ається, недок., віддертися і відідратися, віддереться, док. 1》 Відокремлюватися від чого-небудь унаслідок ривка, потягнення. 2》 тільки недок. Пас. до віддирати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддиратися — ВІДДИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДДЕ́РТИСЯ і ВІДІДРА́ТИСЯ, віддере́ться, док. 1. Відокремлюватися від чого-небудь унаслідок ривка, потягнення. Кишеня віддерлась. *Образно. Словник української мови в 11 томах
- віддиратися — Віддиратися, -раюся, -єшся сов. в. віддертися и відідратися, -деруся, -решся, гл. Отдираться, отодраться, отрываться, оторваться. Словник української мови Грінченка