1. Словник української мови Грінченка

відерце

Відерце, -ця

с. ум. отъ відро.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відерце — віде́рце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відерце — -я, с. Зменш.-пестл. до відро 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відерце — ВІДЕ́РЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до відро́ 1. Та й пішли обоє [до криниці] І відерце, і віжечки Понесли з собою (Т. Шевченко); Над верхнім краєм дошки прилаштовано бляшане відерце з водою (Ю. Яновський); Услід мені візьміть Багряну орхідею у відерці (М. Вінграновський). Словник української мови у 20 томах
  4. відерце — див. відро Словник синонімів Вусика
  5. відерце — Віде́рце, -ця, -цю; -де́рця, -де́рець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відерце — ВІДЕ́РЦЕ, я,с. Зменш.-пестл. до відро́. Та й пішли обоє [до криниці] І відерце і віжечки Понесли з собою (Шевч., II, 1953, 258); Над верхнім краєм дошки прилаштовано бляшане відерце з водою (Ю. Янов., II, 1954, 115). Словник української мови в 11 томах