1. Словник української мови Грінченка

відзволити

Відзволити, -ся

см. відзволяти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзволити — відзво́лити дієслово доконаного виду визволити діал. Орфографічний словник української мови
  2. відзволити — див. відзволяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відзволити — ВІДЗВО́ЛИТИ див. відзволя́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відзволити — ВІДЗВО́ЛИТИ див. відзволя́ти. Словник української мови в 11 томах