відзволити

відзво́лити

див. відзволяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзволити — відзво́лити дієслово доконаного виду визволити діал. Орфографічний словник української мови
  2. відзволити — ВІДЗВО́ЛИТИ див. відзволя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. відзволити — ВІДЗВО́ЛИТИ див. відзволя́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. відзволити — Відзволити, -ся см. відзволяти, -ся. Словник української мови Грінченка